Гипертония, или высокое кровяное давление, является фактором риска для нескольких состояний здоровья, включая сердечно-сосудистые проблемы, диабет и другие метаболические проблемы. Однако всегда ли вызывает риск высокое кровяное давление? Новые результаты ставят под сомнение это предположение. Наличие высокого кровяного давления может иногда иметь защитный эффект. Читать далее
Миготлива аритмія — симптоми, лікування, діагностика
Миготлива аритмія — симптоми, лікування, діагностика
Для миготливої аритмії характерно таке ускладнення, як застій і відповідно згущення крові в передсердях. А це означає, що у вушках передсердь можуть утворюватися тромби. Якщо тромб або частина замкнутого простору передсердь потрапить в лівий шлуночок, то вони можуть потрапити до судин в будь-якій частині організму. Таким чином і виникає емболія артерії, тобто перекриття кровотоку. Ускладнення емболії залежать від тієї області судинного басейну, де вона знаходиться. Наприклад, при закупорці нижніх кінцівок у людини можлива гангрена, серцевої артерії — інфаркт міокарда, артерій головного мозку — інсульт.
Оскільки наслідки миготливої аритмії можуть бути дуже серйозними, у світовій практиці велике значення надається профілактики тромбоемболії. Профілактичними препаратами є так звані антикоагулянти, які знижують згортання крові. Доведено, що прийом препаратів майже в десять разів знижує ймовірність розвитку ускладнень миготливої аритмії. Але слід знати, що їх прийом в неадекватних дозах може стати причиною кровотеч, які є небезпечними для життя. Тому призначенням і підбором дози препарату повинен займатися тільки кардіолог. Крім того, пацієнт повинен регулярно здавати кров на рівень протромбіну.
Примітно, що антиоагулянти підходять не кожному пацієнту: у багатьох вони викликають непереносимість.
У сучасній кардіології ліквідація вогнища тромбозу проводиться без хірургічної операції. Якщо два десятиліття тому закриття вушка лівого предсердья вимагало операції на відкритому серці, то тепер подібну маніпуляцію здійснюють через прокол. Спочатку ендоваскурні хірурги заповнювали вушка передсердя своєрідними «затичками», а потім в області вушка стали фіксувати спеціальні пристрої, які надійно захищають від розвитку тромбозу.
Подібну операцію проводять тільки після точної діагностики (УЗД, КТ) та під місцевим знеболенням. В стегновій вені робиться прокол, потім вводять гнучкий катетер в порожнину правого передсердя. Звідси катетер направляють у ліве передсердя, тобто в його вушко і за допомогою того самого катетера встановлюють пристрій, що закриває порожнину. Операція проводиться протягом години і під контролем ультразвуку та рентгену. Пацієнту залишається виконувати призначення лікаря і приймати препарати, антикоагулянти.
Аневризма серця — ускладнення інфаркту
Аневризми серця поділяються на гострі, підгострі та хронічні залежно від часу розвитку. Розрізняють дифузну, мішковидну та грибоподібні форми аневризми серця.
Як відомо, інфаркт міокарда призводить до некротизації певної ділянки серцевого м’язу. Протягом перших тижнів після інфаркту ця ділянка під впливом внутрішньошлуночкового тиску починає розтягуватися і набухає, оскільки її скорочувальна функція порушена. Розтягнення і набухання некротизованнї ділянки можуть бути спровоковані недотриманням пацієнтом режиму спокою або підвищеним артеріального тиску. Також причиною аневризми може стати велике вогнище некрозу. У таких випадках пацієнту ставлять діагноз «гостра аневризма».
Заміна некротизованих м’язів на щільну рубцеву тканину проходить приблизно за 4-6 тижнів після інфаркту. Змінена стінка набуває щільності й стає потовщеною, тобто аневризма переходить в хронічну форму. Некротизована ділянка заповнюється щільною рубцевою тканиною з мізерно малою кількістю судин. Якщо незміцнілі рубцеві тканини розтягуються, то ставиться діагноз «підгостра аневризма».
Аневризма серця завжди пов’язана з порушенням діяльності серця. Вона загрожує кардіогенним шоком, набряком легень і серцевою астмою, в результаті чого стан хворого швидко погіршується. Такі ускладнення в свою чергу призводять до застою крові в лівому передсерді та підвищення легенево-артеріального тиску. При цьому розвивається гіпертрофія стінок лівого і правого шлуночків, а серце збільшується вдвічі в розмірах й масі.
Хворий скаржиться на тривалі болі в області серця, за грудиною або у всій грудній клітці, що підсилюється під час фізичної напруги. Після нападу болю людина відчуває нестачу повітря і занепокоєння, її обличчя набуває блідо-сірого відтінку, а шкіра стає вологою. Такий стан призводить до набряку легенів з кашлем, віддишкою і рясним виділенням мокротиння.
Крім тромбоендокардиту аневризма може стати причиною розриву серця з миттєвим летальним результатом.
На сьогоднішній день лікування аневризми серця проводиться стаціонарно і є важким процесом. Щоб попередити виникнення такого грізного ускладнення важливо не тільки вчасно діагностувати інфаркт міокарда, але і своєчасно надати хворому кардіологічну допомогу.
Симптоми та діагностування стенокардії
Першим симптомом стенокардії є біль в області серця при фізичних навантаженнях. Таким чином серце «сигналізує» про нестачу кисню. Якщо просвіт коронарної артерії зменшено приблизно на 75%, то людина починає відчувати стенокардію напруги. А це означає, що біль в області серця може виявлятися під час підйому по сходах, швидкій ходьбі та інших навантаженнях. Для стенокардії характерні не тільки біль в області серця, але пекучість та відчуття здавлювання. Деякі хворі відчувають біль у щелепі з лівої сторони або в лівій руці.
Проте, слід зазначити, що відчуття при стенокардії — річ суто індивідуальна.
Неприємні відчуття зазвичай проходять через 10-15 хвилин, якщо людина зупиняється і дає собі тимчасовий перепочинок. Слід знати, що більш тривалі болі в області серця, які не вщухають навіть у стані спокою, можуть свідчити про розвиток мікроінфаркту, тому людина повинна якомога швидше звернутися до кардіолога.
Стенокардія вважається досить підступною і небезпечною хворобою, оскільки вже після першого нападу людина може отримати обширний інфаркт. Тому перший напад стенокардії не можна ігнорувати, а краще відразу пройти обстеження і бажано — у стаціонарі.
Існує таке поняття, як «нестабільна» стенокардія. Саме під таким діагнозом і маються на увазі перші напади стенокардії. По суті, медики ставлять такий діагноз до того, як напади стенокардії стануть регулярними. Адже до цього періоду дізнатися, що відбувається в серці насправді, практично неможливо.
У запущених випадках людина відчуває напади стенокардії, навіть знаходячись в стані спокою. Можна сказати, що напад виникає на порожньому місці, тобто при відсутності стресу або навантаження і супроводжується короткочасними (не більш 10-15 хвилин) больовими відчуттями в області грудей. Однак такий напад може свідчити про утворення в коронарній артерії тромбу, тому пацієнт потребує термінової госпіталізації.
Оскільки діагностика стенокардії за допомогою кардіограми неефективна, застосовується холтерівське моніторування. Пацієнту встановлюється портативний електрокардіограф-монітор на 24 години, а іноді і довше, після чого лікар може побачити всі деталі, які його цікавлять. Крім того пацієнту рекомендується пройти УЗД серця або стрес тест, щоб встановити місце знаходження закупорки артерії.
Як позбутися аритмії серця
До найпростіших методів діагностики аритмії відноситься аускультація серця або прощупування пульсу. В останньому випадку можна відчути переривчасті скорочення, які відбуваються поза чергою або нерівномірність пульсації. Слід знати, що подібними способами діагностики можна достовірно встановити наявність аритмії, оскільки в даний момент вона може взагалі бути відсутньою.
До простих і доступних методів діагностики аритмії відноситься електрокардіографія (ЕКГ). Цей метод обстеження дозволяє не тільки встановити наявність аритмії як такої, але і визначити область серця, в якій вона присутня. Недоліком даного методу є той факт, що на момент обстеження аритмія у пацієнта може бути відсутньою, оскільки запис проводиться за короткий проміжок часу. Тому на стрічці ЕКГ можуть не зафіксуватися порушення серцевого ритму, особливо якщо вони трапляються рідко.
Як правильно діагностувати аритмію серця
На сьогоднішній день існує більш ефективний метод діагностики порушень серцевого ритму — холтерівське моніторування ЕКГ. Цей метод передбачає підключення до пацієнта спеціального монітора, який потрібно носити протягом доби і більше. При цьому людина веде звичайний спосіб життя, а на моніторі здійснюється запис серцевого ритму під час фізичних навантажень і під час сну, тобто в стані спокою. За допомогою даного обстеження лікар може отримати важливу інформацію і визначити, якого лікування потребує пацієнт — консервативного або хірургічного. Якщо пацієнту призначена терапія, холтерівське моніторування ЕКГ допомагає визначити її ефективність.
Лікарі, що займаються діагностикою аритмій, в деяких випадках застосовують електрофізіологічне обстеження (ЕФД). Цей метод використовують тільки в тих випадках, якщо пацієнту протипоказано усунення аритмії за допомогою хірургічної операції. ЕФД має другу назву — картування серця, оскільки дозволяє встановити місце зародження імпульсу, що є причиною аритмії. У деяких випадках для руйнування вогнища аритмії використовується радіочастотна абляція, що припускає на нього точковий вплив високочастотних хвиль.
Найбільш інноваційною методикою діагностики аритмій є супер-лайт версія ЕФД. Пацієнт одягає на грудну клітку спеціальний корсет з двома сотнями електродів, завдяки яким надходить потрібна інформація на комп’ютер. Після відповідної обробки комп’ютер видає картку серця, на якій чітко видно вогнища ектопічних імпульсів. Подібна методика має явні переваги перед ендо-ЕФІ і стандартними ЕФД, оскільки пацієнт позбавлений від впровадження електродів в стравохід або внутрішні серцеві структури.
Холтерівське моніторування
Онкологічні захворювання та СНІД отримали гучну назву чуми 21-го століття, їх активно вивчають, про них говорять навіть у школах. Читать далее